Головне меню

Головна arrow Рекреаційний потенціал

Рекреаційний потенціал

Надрукувати Надіслати електронною поштою
02.05.2015
Рекреаційний потенціал району


     Могилівщина – одна з самих мальовничих місцевостей Поділля. Чудом природи, окрасою всієї України називала ці землі видатна поетеса Леся Українка. Та не тільки письменниця щиро захоплювалася цим краєм. Поділля з його мальовничим Придністров’ям полонило думи і мрії всіх, хто хоч раз бачив цей чудовий куточок землі. Ось як змальовує наш район геолог-дослідник академік В. Різниченко: „Густі, веселі, надзвичайно мальовничі села Придністровської країни по узгір’ям і в долинах, з виноградниками на схилах, з городами та пишними садками понад тихо шумливими  річками, з ландшафтом, що деякими рисами своїми часто утворює ілюзію типового гірського; зелені переліски і степ, лани широкополі та розлогім плато,- все це ласкава природа  полуднево-західної України, з її привабливими  краєвидами”.   
    Серед цих мальовничих і привабливих сіл, в глибокій чаші-долині, де широка асфальтна магістраль, що йде з Вінниці на Кишенів або Чернівці, виринувши з польових просторів, раптом ніби обривається перед дорожнім відкривається вид на районний центр – місто Могилів-Подільський.
    Кожного заворожить цей мальовничий краєвид, що відкривається з Озаринецької, Шаргородської чи, скажімо Бронницької гори. На її маківці колись була фортеця. і досі збереглися рештки мурів, підземні ходи, печери, велетенські камінні брили. Фортеця колись служила для захисту від турків і волоських феодалів. З боку Дністра вона дійсно була неприступною.
    Дещо пізніше на місці фортеці  був збудований  чудовий палац і закладений парк рідкісних порід дерева. Дорога сюди лежить вздовж річки Дністер, де розташувалося старовинне село Бронниця, між щільно стиснутими одна до одної двістіметровими кручами.
    Проминувши одноарковий кам’яний міст через невеличку річку Котлубаєвку, шлях  серпантином поведе нас до  самої вершини гори, де і розкривається перед нами романтична сторожа з башнею – це ворота садиби маєтку фельдмаршала  Петра Христиановича Витгенштейна. З високою плато якого відкривається чаруючий вид на долину Котлубаєвки з біленькими чепурненькими хатками та серпантином доріг. А в старовинному парку, який розрісся навко садиби розмістився найпрестижніший санаторій „Гірський”, де відкрито родовище мінеральної води „Бронничанка”, що є унікальним самородком питної лікувальної хлоридно-натрієвої води, яка пройшла випробування і була визнана Українським науково дослідним інститутом медичної реабілітації та курортології.
    А за три кілометри від села, в лісі, добре збереглися обнесені 6-7 метровим земляним валом скіфське і слов’янське городища, Скіфська оселя  відноситься до VI-IV ст. до нашої ери, а оселя слов’ян - до початку нашої ери.
    При розкопках скіфського городища було знайдено унікальне горно для виплавки заліза, а біля нього виявлено значну кількість залізних шлаків і шматки кричного заліза та труб для нагнітання повітря в горно, що стало попередником сучасної доменної печі.
    Від Бронниці, вздовж Дністра, по Ямпільській дорозі в низинах і ярах розташувалося село Яруга, в якому як відгуки запеклих боїв  з монголо-татарською навалою розкинулися руїни оборонної фортеці.
      А від повороту на Яругу за мостом  вздовж слоїсто сколотої  стіни піщаника, понад  лівим берегом Мурафи, та її притоки Буші (Бушанки), потопаючи в зелені садів , нас радо зустрічає село Буша – культурно-історична пам’ятка археології та архітектури. Це і пам’ятка природи – Татарська гора, яка вражає рельєфом;  геологічно –державна пам’ятка Гайдамацький яр , де стрімкі та пологі піскові скелі утворюють  надзвичайно мальовничий ландшафт серед  грабового лісу. Безцінні археолого-архітектурні пам’ятки : численні поселення, пізньосередньовічний замок, скельний храм, розташований на правому березі  річки Бушанки на висоті 20-25 м, в смузі ліскових скель та неповторний парк історичної скульптури.
    Ця подорож зачарує вас своєю красою, але вичерпно не познайомить вас з пам’ятними місцями  всього району. Тому крім запропонованого маршруту, який виглядає на карті ось так:

mars.jpg
mars2.jpg
                                                   м.Могилів-Подільський                       
пропонуємо Вам здійснити ще дві подорожі: одна з цих подорожей недовга, але надзвичайно  змістовна – це подорож селами Немія, Серебрія, Кремінне.
    Непомітно залишаючи місто Могилів-Подільський, ми опиняємося в невеликому, але казково гарному селі Немія. Це старовинне поселення з живописними садибами і садами, прекрасною конструктивно  представленою п’ятизрубною трьохверхою церквою.  Прообразом якої стала дерев’яна Вознесенська церква в селі Яришів, що вважалася єдиним п’ятиглавим храмом на всьому Поділлі.
    Не менш цікавою і захопливою буде подорож мальовничим селом Серебрія, багатого своєю незабутньою історією і архітектурою.
    Якщо ж ви спрямуєте свій шлях  по новій Вендичанській дорозі через село Озаринці, то в захопленні поринете в неповторну красу левад і городів. Зупинитеся біля руїн фортеці Івана Богуна, відвідаєте німецько-римські поховання, католицький костьол, що побудований ще в 60-х роках XVII століття. Спрямовуючи далі свою дорогу у село Кукавку, поринете в історичну спадщину, що залишилась від поселень трипільської культури та городищ ранньоскіфських часів. Відвідаєте унікальний пам’ятник архітектури - церкву Тропініна. Автором проекту і керівником будівництва якої був сам В.А.Тропінін - видатний російський художник, що проживав у цьому селі біля 20 років. А в сільській загальноосвітній школі, що носить його ім’я, познайомитесь з репродукціями картин художника і матеріалами про його життя і творчу діяльність.
    Продовжуючи подорож, завітаємо в казково мальовниче село Серебринець, де нас зачарує архітектурний ансамбль Серебринецького палацу, що належав польському магнату Чацькому, а з 1793 року став власністю фельдмаршала Рум’янцева-Задунайського, а згодом перейшов у власність генерал-майора російської армії, учасника оборони Севастополя у Кримській війні І.Г.Бережнікова. Під’їжджаючи по Муровано-Куриливецькій дорозі до села Яришів, відкривається прекрасний краєвид широкої долини річки Лядова, нижче якої, за течією, біля самого впадання її в Дністер, в горі, посеред густих заростей розташувався Лядівський скельний монастир. Це найстаріший на Могилівщині пам’ятник архітектури, збудований в кінці  XI століття. Відомий Яришів не тільки осередком істино християнської цінності, але й центром своєрідного виду народно-декоративного мистецтва - витинанки, що розташувався в селі Слобода-Яришівська. Там радість життя, мальовнича природа і  образи народних пісень виплеснулися в декоративному убранстві фасадів сучасних сільських будинків.
    Продовжуючи подорож вздовж берегів річки Лядови, між селами Нижній Ольчедаїв та Ломозів завітаємо до палацу графині Косаківської, більша частина якого розміщувалася в скелястому березі. Відвідаємо підземельні світлиці різної форми і розміру з різнобарвним оздобленням, а недалеко від палацу - підземні склеповані стайні на сто панських рисаків.
    Могилівщина- це край не тільки унікальних пам’ятників культури і цінних археологічних знахідок. З ним пов’язані імена багатьох діячів науки, культури, літератури і мистецтва. Тут мешкала мати Лесі Українки - О.П.Косач, неодноразово приїздив класик української літератури М.П.Старицький, що збирав матеріали для „ Оборони Буші”, „Кармелюка”. З 1879 року в селі Кукавка проживала сім’я М.М.Коцюбинського, і саме тут, на Поділлі, ріс і формувався майбутній великий письменник.
    Шановні гості! Ви познайомились з визначними місцями Могилів-Подільського району. Звичайно, цей стислий нарис не може замінити живих вражень. Отож, нехай цей коротенький путівник допоможе Вам здійснити цікаву подорож по казкових місцях Могилівщини.