Головне меню

Головна arrow Громадянське суспільство arrow консультації з громадськістю arrow Стан екологічної безпеки області, контроль за дотриманням екологічних вимог

Стан екологічної безпеки області, контроль за дотриманням екологічних вимог

Надрукувати Надіслати електронною поштою
23.11.2012

Екологічний стан України в цілому, і Вінницької області в тому числі, на сьогодні досить складний у зв’язку із всезростаючим антропогенним навантаженням.
Вінницька область – один з типових регіонів України за характером структурно-функціональних особливостей господарства, демографічними та екiстичними проблемами населення, провідними рисами природно-ресурсного потенціалу та екологічної ситуації.
Сучасний стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області можна охарактеризувати, як відносно стабільний.

Основні екологічні проблеми області:
- збереження водноресурсних систем, як унікальних складових природного середовища;
- запровадження водозберігаючих форм розвитку економіки області;
- зменшення скидів забруднюючих речовин у водойми;
-  винесення в натуру полезахисних смуг;
- організація об’єктивного моніторингу стану поверхневих водойм області;
 - підвищення рівня первинного обліку водокористування підприємствами   області, забезпечення об’єктивності даних держстатзвітності;
- підвищення розмірів зборів за спецводокористування та забруднення водних ресурсів.
Протягом 9 місяців 2012 року екстремальних високих випадків забруднення навколишнього середовища зафіксовано не було. Спостереження за станом довкілля здійснювало 18 суб'єктів системи моніторингу, якими було виконано понад 3,5 тис. лабораторних визначень та 3 тис. статистичних спостережень. Інформація надавалась до регіонального центру моніторингу згідно Положення про інформаційну взаємодію суб'єктів моніторингу довкілля.
Одним з основних чинників екобезпеки є розвиток заповідної справи, про що зазначено у програмному Законі України "Про стратегію державної екологічної політики до 2020 року".
В області під особливою охороною держави знаходиться 404 територій  та об’єктів природно-заповідного фонду (43 загальнодержавного значення, з них 1 національний природний парк та 361 місцевого значення, з них 3 регіональних ландшафтних парки), загальною площею 54,88 тис.га, що складає 2,07% від площі області.
Межі в натуру (на місцевість) встановлено для 38 об’єктів загальнодержавного значення, що становить 90,5% від загальної кількості об’єктів загальнодержавного значення та 248 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, що становить 68,7% від загальної кількості об’єктів місцевого значення.
У другій половині 2012 року за рахунок коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища планується до реалізації виготовлення проекту землеустрою для встановлення в натурі (на місцевості) меж регіональних ландшафтних парків "Середнє Побужжя". Для даного заходу передбачено 99 тис. грн.
Рішенням 10 сесії Вінницької обласної ради 6 скликання від 14 лютого 2012 року №282 затверджено Регіональну схему екологічної мережі області, до якої
включені території та об’єкти природно-заповідного фонду області, як структурні елементи екологічної мережі.
На 44 річках області встановлено 95 створів контрольних спостережень. На 33 створах аналіз проводиться один раз в квартал, решта створів контролюється при обстеженні підприємств. В цілому якість поверхневих водойм протягом 9 місяців 2012 року залишалась стабільною та задовільною, кисневий режим добрим. Проте, у воді річок області спостерігається підвищений вміст органічних сполук.
Найвагомішим фактором забруднення водойм є робота очисних споруд каналізації (ОСК). Основною загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, органічними сполуками та азотом амонійним. Крім того, цілий ряд населених пунктів, в першу чергу райцентрів області, до цього часу, взагалі не має власних очисних споруд каналізації (смт. Літин, Теплик, Чернівці). Термінової реконструкції потребують ОСК м. Могилів-Подільський.
До об’єктів техногенного характеру, які можуть призвести до екологічної катастрофи зараховані Сорокські очисні споруди (відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки"). ОСК м.Сороки, побудовані наприкінці сімдесятих років минулого століття. З 2001 року очисні споруди не працюють, за цей час технологічне устаткування та обладнання повністю вийшло з строю та відновленню не підлягає. Усі стоки з м. Сороки після первинної обробки скидаються прямо в Дністер. А це, з 2001 року і до сьогодні - близько 30 кубічних метрів нечистот щодня із вмістом солей важких металів: цинку, нікелю хрому, свинцю тощо. Ці ж метали є і в 45 тисячах тонн мулу (перероблених стоків), які накопичилися у спеціальних картерах на території с. Цекинівки. Під час повені 2008 року вода впритул підійшла до картерів, що створило серйозну загрозу їх розмиву та потрапляння небезпечних речовин у р. Дністер.
Дана проблема є проблемою всієї екосистеми регіону. Погіршення якості води та виникнення кишкових інфекцій в Одеській області відбувається в результаті транскордонного переносу забруднюючих речовин з території Молдови. Бактеріологічне забруднення, що проходить транзитом через річку, на думку фахівців, може дістатись і до водозабору Одеси.
  Державне управління охорони навколишнього природного середовища неодноразово зверталось до Мінприроди України з проханням підняти та вирішити дані питання на міждержавному рівні.
Протягом 2001- 2006 років на двосторонньому українсько-молдовському рівні проводилися переговори з питань ліквідації забруднення басейну річки Дністер та експлуатації очисних споруд. Результатом переговорів стала домовленість про ремонт, або будівництво в м. Сороки очисних споруд і вивезення молдавською стороною мулу з території України. Але до сьогодні реальних кроків не зроблено. Неочищені стоки так само потрапляють у Дністер. За даними проб нижче скидів міста Сороки вплив на річку очевидний, навіть з урахуванням швидкої течії та великої кількості води, в якій ці неочищені скиди розчиняються.
Причинами погіршення якості води у річках області, крім незадовільної роботи ОСК, комунальної сфери та деяких підприємств є:
- захаращення берегів сміттям та господарсько-побутовими відходами;
- випадки самовільного будівництва та розорювання земельних ділянок в межах
водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
- повільне виконання робіт винесення в натуру та впорядкування прибережних захисних смуг місцевими органами влади.
Залишається проблема ліквідації накопичених відходів колишнього заводу ВАТ "Вінницький завод Ореол", в підземному резервуарі якого знаходиться біля 20 тонн відходів гальванічного виробництва.
На території ВАТ "Завод Термінал", згідно статистичної звітності за  формою  №1 "Небезпечні відходи", на кінець 2005 року рахувалось відходів гальванічного виробництва в кількості 120,365 тонн.
На території збанкрутілого державного підприємства ВО "Хімпром" зберігається понад 700 тис.т відходів хімічного виробництва – фосфогіпсу та фосфатних шламів. Відходи хімічного виробництва розташовані на території міста Вінниці безпосередньо на березі р.Тяжилівка, що призводить до забруднення поверхневих і підземних вод в межах міста.
На даний час ніяких заходів щодо утилізації відходів не проводилось.
Природно-техногенну безпеку на території Вінницької області обумовлюють наступні фактори: діяльність підприємств теплоенергетики, переробної промисловості, комунального господарства, об’єктів машинобудування, транспорту, поводження з джерелами радіоактивного випромінювання, проблеми складування та утилізації відходів, дія природних стихійних сил.
Всього у Вінницькій області розташовано 634 потенційно небезпечних об’єктів. З них 493 зареєстровані у Державному реєстрі ПНО, ще 141 об’єкт підлягає паспортизації.
На даний час на території області налічуються: 37 хімічно-небезпечних об’єктів, з них 2-го ступеня хімічної небезпеки – 4; 3-го ступеня – 3; 4-го ступеня – 30 об'єктів; 722 полігони твердих побутових відходів та паспортизованих сміттєзвалищ загальною площею 711,29 га. Не вирішена проблема утилізації твердих побутових відходів (ТПВ). Значна частина наявності місць складування ТПВ не повною мірою відповідає екологічним та гігієнічним нормативам. Лише на 3 сміттєзвалищах впроваджується сортування сміття (м.Гайсин, м.Бар та м.Крижопіль). Грубі порушення технології поводження з відходами призводять до загоряння відходів, та, в результаті цього, до забруднення атмосферного повітря, а також до забруднення підземних водних горизонтів внаслідок проникнення фільтрату.
Станом на 01.01.2012 року у Вінницькій області накопичено 371,7 т відходів І-ІІІ класу небезпеки: І класу – 16,9 т, ІІ класу – 131,3 т, ІІІ класу –    223,5 т.
З Джуринського міжобласного пункту захоронення отрутохімікатів, де знаходилось 1023,7 т непридатних пестицидів, станом на 17.10.2012 року вивезено на знищення 980 т 305 кілограмів непридатних хімічних засобів захисту рослин. Залишилось для вивезення 60 т  рідких ХЗЗР.
Але на колишніх хімскладах залишається ще 900,04 т (710,253 т – вважаються безхазяйними) непридатних та заборонених пестицидів та агрохімікатів.

 


СТАН ЗАГРОЗ ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕКИ
Горючі рідини використовуються, зберігаються і транспортуються більш як на 20 складах нафтопродуктів ємністю від 300 до 50 000 м3, а також біля 270 автозаправних станціях; на 32 об’єктах використовуються, зберігаються і виготовляються вибухові матеріали; на 16 об’єктах проводяться роботи з виробництва і газифікації продуктів розподілу повітря; біля 10000 об’єктів, на яких використовуються, зберігаються і транспортуються горючі гази (газифіковані котельні, газорегуляторні пункти та установки, газонаповнювальні станції (ГНС) та пункти (ГНП), автомобільні газозаправні станції (АГЗС) та пункти (АГЗП), газопроводи високого, середнього та низького тисків); 87 лікувальних закладів, які споживають кисень.

ГІДРОДИНАМІЧНА НЕБЕЗПЕКА
За результатами інвентаризації водних об’єктів (ставків) та їх гідротехнічних споруд на території області нараховується 4872 водних об’єкти, в тому числі 65 водосховищ. Найбільш потенційно небезпечними об'єктами є водосховища Ладижинської ТЕС і Дністровської ГЕС. Загальна площа можливого затоплення території водами водосховищ складає 134,9 км2, на якій проживає 86,99 тис чол.
За результатами актів обстежень малих ГЕС повеневою комісією та технічних заключень, гідротехнічні споруди малих ГЕС знаходяться у задовільному стані. Згідно розрахунків означені ГЕС не несуть гідродинамічної небезпеки. Держуправлінням постійно проводиться аналіз проведення весняних екологічних попусків з Дністровського водосховища. Головною вимогою управління під час проведення екологічних попусків залишається максимальне уникнення різких добових коливань рівнів води у р. Дністер. В цілому попуски проводяться на достатньому рівні та організовано.

СТАН НЕБЕЗПЕК НА ТРАНСПОРТІ
На території області проходять:
- магістральні газопроводи природного газу "Союз", "Прогрес" та "Уренгой-Ужгород", на яких функціонує 6 компресорних та газорозподільчих станцій. Газопроводи перетинають область зі сходу на захід через Оратівський, Іллінецький, Гайсинський, Немирівський, Тиврівський, Жмеринський, Шаргородський, Барський райони. Для відвернення існуючої небезпеки та мінімізації негативних її наслідків в Барському і Гайсинському лінійно-виробничих управліннях магістральних газопроводів організовані спеціалізовані служби з технічного обслуговування і спостереження за всіма небезпечними об'єктами, які забезпечені кваліфікованими спеціалістами та технічними засобами;
- ділянки залізничних напрямків: Київ - Одеса, Київ - Львів, Київ -Кишинів, Київ - Здолбунів з інтенсивним рухом, як пасажирських, так і вантажних потягів, якими перевозяться різні вантажі, в тому числі і вибухонебезпечні та отруйні речовини різних найменувань.

РАДІАЦІЙНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, 89 населених пунктів області було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, в тому числі: Гайсинський район – 14; Немирівський район – 19; Тиврівський район – 9; Томашпільський район – 10; Тростянецький район – 1; Тульчинський район – 19; Чечельницький район – 9; Шаргородський район – 7; м. Ладижин.
Негативних змін зазнав ґрунтовий покрив Вінниччини під час радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи. Нині площа забруднення радіонуклідами земель складає біля 2 тис. км2 (7,5% від загальної площі області). З них щільність забруднення від 1 до 5 Кі/км2 становлять землі площею 1964 км2, від 5 до 15 Кі/км2 – 36 км2. Серед цих радіоактивних земель площа ріллі становить 973 км2 із щільністю забруднення 1-5 Кі/км2, а 5 км2 – 5-15 Кі/км2.
На сьогоднішній день виявлено близько 40 тис. га сільськогосподарських угідь, забруднення, яких цезієм-137 перевищує 1 Кі/км2. Підвищену забрудненість мають сільськогосподарські угіддя 10 районів: Бершадський, Гайсинський, Немирівський, Томашпільський, Тульчинський, Тиврівський, Тростянецький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський. Сільськогосподарських угідь щільністю забруднення понад 5 Кі/км2 в області немає.
Щодо забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм-90, то близько 13,5 тис. га ґрунтів області мають щільність забруднення понад 0,15 Кі/км2, решта земель мають забруднення в межах 0,02 - 0,15 Кі/км2.
У всіх 27 районах області закладено 35 контрольних ділянок для визначення динаміки забруднення радіонуклідами ґрунту і рослин. За результатами лабораторії радіологічних досліджень Вінницького центру "Облдержродючість" на контрольних ділянках, найбільш забрудненими виявились ґрунти:
- с.Бушинка, Тиврівського району щільність забруднення цезієм-137 - Кі/км2, стронцієм-90 - 0,461 Кі/км2, гама-фон - 47 мкР/год;
- с.Кунка,  Гайсинського району щільність забруднення цезієм-137 - 1,54 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,144 Кі/км2, гама-фон - 27 мкР/год;
- с.Крищенці,  Тульчинського району щільність забруднення цезієм-137 - 1,09 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,168 Кі/км2, гама-фон - 35 мкР/год;
- с.Вербка, Чечельницького району щільність забруднення цезієм-137 - 1,86 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,119 Кі/км2, гама-фон - 29 мкР/год.
В цілому, на контрольних ділянках, в останні роки досліджень спостерігається стабілізація гама-фону та тенденція до зменшення забруднення ґрунту радіонуклідами. За ступенем  забруднення цезієм - 137 та стронцієм - 90 вони відносяться до 4 зони (зони посиленого радіологічного контролю).
В області нараховується 15 підприємств і організацій, на яких зберігаються та використовуються джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), загальною кількістю 322 одиниці. З метою відвернення існуючої небезпеки та мінімізації її негативних наслідків здійснюється посилений контроль за станом зберігання, використання джерел іонізуючого випромінювання.
На підприємствах, які функціонують в "нормальному режимі", не виникає проблем контролю за експлуатацією ДІВ. Підприємства мають санітарні паспорти, ліцензії на право роботи з ДІВ, своєчасно подовжують терміни їх дії, регулярно проводиться інвентаризація ДІВ та обстеження умов їх використання. Проблеми можуть виникнути, коли підприємства ліквідуються, стають банкротами, майно продається, неодноразово змінюються власники. В таких випадках можлива ситуація втрати контролю за ДІВ, що може сприяти виникненню радіаційних аварій.
Друга причина можливого виникнення радіаційних аварій - це викрадення джерел іонізуючого випромінювання, запобігти чому може тільки адміністрація підприємства.
Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області протягом січня – жовтня 2012 року перевірено 608 об’єктів різної форми власності, щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, з них комплексно 422.
За порушення чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища складено 1448 протоколів, до адмінвідповідальності притягнуто 1369 осіб, сума накладених штрафів складає 368118 грн.; 69 протоколів передано для розгляду у судові органи; за збитки заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства пред’явлено 133 претензії на загальну суму 772 148 грн., стягнуто 125 претензій на суму   498 493 грн.
За цей період до органів прокуратури направлено 11 справ з ознаками кримінального злочину, з них порушено кримінальних справ в 7 випадках на загальну суму 1 990 192 грн.
 За даний період загальна сума розрахованих збитків за порушення природоохоронного законодавства становить 6 184 941 грн.

ДЕЯКІ ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ
ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ:
Постанова КМУ від 11.04.2012 № 349 "Про внесення змін до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", так у пункті 4:
1) абзац третій після слів “компетентного органу” доповнити словами“територіального органу Держекоінспекції”;
2) в абзаці четвертому, слова “що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим Мінбудом” замінити словами “що підлягають видаленню (далі - акт), за зразком, затвердженим Мінрегіоном”;
3) абзац п’ятий викласти у такій редакції:
“У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія протягом п’яти робочих днів з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті. Кількість примірників акта повинна відповідати кількості членів комісії. Кожному з членів комісії передається по одному примірнику акта.”
Доповнити Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах пунктом 41 такого змісту:
“41. Відновна вартість зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, встановлюється комісією, яка утворюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. До складу такої комісії входять представники виконавчого органу відповідної ради, фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території та територіального органу Держеконінспекції.
Відновна вартість зазначених зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном”.
З 4 листопада 2012 року внесені зміни до Закону України «Про відходи». Так, у статті 35-1. поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно  до державних норм, стандартів і правил.
Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на
вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.(Частина друга, статті 35-1 в редакції Закону N5402-VI (5402-17) від 02.10.2012 року).
Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.
(Частина третя статті 35-1 в редакції Закону N5402-VI (5402-17) від 02.10.2012 року).
Під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачається будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного  збирання
і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів. Житлові масиви і внутрішньодворові території, дороги загального користування та інші об'єкти благоустрою населених пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів.
(Частина п'ята статті 35-1 в редакції Закону N5402-VI (5402-17) від 02.10.2012 року).
Роздільне збирання побутових відходів здійснюється їх власниками згідно з методикою роздільного збирання побутових відходів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Великогабаритні та ремонтні відходи у складі побутових відходів мають збиратися окремо від інших видів побутових відходів. Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Перевезення побутових відходів здійснюється спеціально обладнаними транспортними засобами.
Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.
Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.
Під час обрання органами місцевого самоврядування, або місцевими державними адміністраціями схеми санітарного очищення, перевага надається пропозиціям, що передбачають більший ступінь
перероблення чи утилізації побутових відходів.
Термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об'єктах.
Спалювання побутових відходів дозволяється лише на енергетичні цілі з метою одержання теплової та електричної енергії.
Забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.
(Закон доповнено статтею 35-1 згідно із Законом N1825-VI (1825-17 ) від 21.01.2010 року).


Пропозиції щодо вдосконалення системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

1. Перед районними державними адміністраціями та органами Держкомзему стоїть завдання, щодо складення плану розроблення місцевих схем екомережі по кожній територіально-адміністративній одиниці на 2011-2015 роки.
2. Одним з першочергових завдань є створення адміністрацій існуючих регіональних ландшафтних парків "Дністер", "Мурафа" та "Середнє Побужжя" обласного рівня підпорядкування.
3. Чудовим здобутком для області було б досягнення територіальними громадами 10% рівня заповідності територій від загальної площі земель запасу до 2012 року.
4. Вдосконалення системи управління побутовими відходами.
Питання залишається відкритим, надзвичайно гострим, його вирішення також є основним завданням в галузі підтримки належного рівня екологічної безпеки області.
5. Дотримання вимог Орхуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища.
6. Затвердження обласної програми моніторингу довкілля.
7. Затвердження "Регіональної програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2013 – 2018 роки".

 

 
< ПопередняСтратегія регіонального розвитку Могилів-Подільського району на період до 2020 року   Стан ринку праці та зміни до законодавства у сфері зайнятості населенняНаступна >